|  |  Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Львівський національний медичний університет

Головна / Про Університет / Кафедри / Медичний факультет №2 / Кафедра нормальної фізіології

Кафедра нормальної фізіології

Електронна адреса Друкувати PDF

АДРЕСА:

79010,  м. Львів, вул. Пекарська, 69,

тел. +38 (032) 278 64 45

       +38 (032) 260 30 07 

Email:

 


 

ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ

Заячківська Оксана Станіславівна, професор, доктор медичних наук 

Email:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

В. О. ЗАВУЧА  КАФЕДРИ: 

К.м.н., ас.– Погорецька Я. О. 

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Кафедра є опорною для ВНЗ МОЗ України з дисциплін: фізіологія за напрямками підготовки "Медицина" – 1101 за спеціальностями 7.110101, 7.110104, 7.110105, 7.110106, 5.110102, 5.110201, 6.110100 – лікувальна справа, педіатрія, медико-профілактична справа (ІІ курс медичний факультет), фармація (очна і заочна форми (І курс фармацевтичний факультет; І-ІІ курси за спеціальністю „клінічна фармація.”; дистантна форма навчання – терміни навчання: -5,5 років)). Для студентів IV курсу – "Клінічна фізіологія".  

ШТАТ КАФЕДРИ:

ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ОКРЕМІ НАПРЯМКИ РОБОТИ КАФЕДРИ:

  • відповідальний за наукову роботу – доц. к.м.н. Паніна Л.В.
  • відповідальний за студентський науковий гурток кафедри – ас. Купиняк Н.І.
  • відповідальний за сайт кафедри – ас. Студент В. О.
  • відповідальний за виховну роботу зі вітчизняними студентами – ас. Костишин Н. М.
  • відповідальний за роботу зі чужоземними студентами – доц. к.м.н. Р.О. Піняжко  
  • відповідальний за цивільну оборону – ст. лаб. Цюпко І. Д.
  • секретар кафедри: ас. Ковальчук І. М.
  • відповідальна за діловодство: ст. лаб. Болеста М. І.

Професорсько-викладацький склад кафедри налічує:

  • професорів - 3

Гжегоцький М.Р., член-кореспондент НАМН України, професор, д.м.н. 

Заячківська О.С., професор, д.м.н. 

Стойка Р.С., член-кореспондент НАН України, професор, д.б.н. 

  • доцентів – 10 

к.б.н., доц. Ковальчук С.М.; к.м.н., доц. Кондро М.М.; к.м.н., доц. Мельник О.І.; к.б.н., доц. Мисаковець О.Г.; к.м.н., доц. Паніна Л.В.; к.м.н., доц. Петришин Ю.С.; к.м.н., доц. Піняжко Р.О.; к.м.н., доц. Савицька М.Я.; к.м.н., доц. Федоренко Ю.В.; к.м.н., доц. Чупашко О.І. 

  • асистентів – 11

К.м.н., ас. Суходольська Н.В.; к.м.н., ас. Погорецька Я.М.; к.м.н., ас. Безпалько Л.Ю.;  ас. Ванівський М.М.;  ас. Ковальчук І.М.;  ас. Купиняк Н.І.;  ас. Лис О.Б.;  ас. Студент В.О. ;  ас. Костишин Н. М.;  ас. Була Н.С.; ас. Ревенко О. В. 

Здобувачі ступеня кандидата наук:

  • асистенти: Ковальчук І. М., Була Н.С., Костишин Н. М., Студент В. О., Ревенко О. В.
  • лікарі: Звір М., Павловський Я., Шалько О. 

Старші лаборанти: ст. лаб. Болеста М.І.; ст. лаб. Кобрій М. В.; ст. лаб. Самокиша Є.І.; ст. лаб. Цюпко І.Д.; ст. лаб. Джиоєва Х. Ф.; лаб. Дем'янів М. Я.; лаб. Сергеєва З. Р.

 

НАВЧАЛЬНА РОБОТА КАФЕДРИ

НАУКОВА РОБОТА КАФЕДРИ 

Головні напрямки наукових досліджень

  • вивчення клітинних та молекулярних механізмів регулювання  органів травлення,
  • створення експериментальних моделей поширених гастроентерологічних захворювань,
  • пошук фізіологічно обґрунтованих цитопротекторних та виразкозагоювальних засобів,
  • дослідження проблем стресу та стрес-асоційованих станів, діагностика функціонального стану організму за умов дезадаптації та дії екстремальних чинників,
  • впровадження інноваційних підходів і математичного моделювання для скринінгу функціонального стану організму, епігенетичних факторів ризику та розробка засобів виявлення донозологічних порушень,
  • фізіологічні основи нутріціології 

Наукові завдання

  • Пошук нових і вдосконалених відомих методів діагностики з метою раннього виявлення можливих відхилень віл нормального фізіологічного стану людини.
  • Розробка методичних підходів до вивчення системи травлення, оцінки шкірно-резорбтивної токсичності кеенобіогиків, що надходять з водного середовища, діагностика передпатологічних станін організму у фізіологічному та токсикологічному експериментах.
  • Дослідження критеріїв оцінки стану функціонально-метаболічних систем організму з метою виявлення їх адаптаційно-компенсаторних можливостей при зміні ендо- і екзоекологічних умов середовища та обґрунтування профілактично-лікувальних заходів для корекції функціональних змін в організмі людини. 

На базі кафедри працює редакція науково-практичного журналу “Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія”, Головний редактор журналу професор М.Р. Гжегоцький. тел./ факс: +38 (032)2757591 

Тема науково-дослідної роботи: “Дослідження ролі системних та паракринних регуляторних механізмів у забезпеченні гомеостатування функціонально-метаболічних параметрів організму за умов адаптації до дії екстремальних чинників різної природи” (№ державної реєстрації 0116U004510) 

Актуальність проблеми. Біологічна система піддається впливу екстремальних чинників упродовж всього існування. Залежно від сили та тривалості дії подразника результат цієї дії може завершитися нормальним станом організму (еустрес) чи перейти в патологічний стан (дистрес) (Гагри В.В., 2004, Палій І.Г., Заїка С.В., Вихристюк Г.І. 2009).

Безпосередній вплив на адаптаційний синдром має симпато-адреналова система з виділенням адреналіну, норадреналін та низки інших біологічно активних речовин (Нехорошкова Ю.В. 2006; Meerson F.,1983). Їх взаємодія з мембранами альфа та бета рецепторів викликає цілий каскад метаболічних реакцій, спрямованих на мобілізацію вуглеводного обміну (гіперглікемія завдяки активації глікогенолізу в печінці, зниження секреції інсуліну) та жирового обміну (активація кетогенезу, ліполізу) (Пішак В.П., Кривчанська М.І., Піщак О.В., Грицюк М.І., 2011). Характер адаптації до стресу визначається особливостями функціональної активності стрес-реалізуюючої системи організму (кортизон, адреналін, норадреналін) та показників стрес-лімітуюючої системи (серотонін, відновлений глутатіон, глутатіон-пероксидаза, глутатіон-редуктаза, супероксиддисмутаза) (Мороз О.Д., Тараховський М.Л.).

Своєю чергою, гіпоксичний стан організму − це складний ланцюг реакцій, в який включені переважно всі регуляторні системи (Ricards C.A., Newman D.G. 2002). Відомо, що кисень під високим тиском викликає як стимулюючий так і інгібуючий ефект на метаболічний механізм компенсації патологічних процесів( Лук`янчук В.Д., Савченко Л.В., Немятих О.Д., Радіонов В.М. 2002). За умов гіпоксії дихальний ланцюг мітохондрій є головним внутрішньоклітинним джерелом генерації активних форм кисню. Надмірне його утворення може викликати як структурні і функціональні порушень органел клітин так і зниження пероксидної оксидитації ліпідів. Протидією цьому ушкоджуючому впливу є мітохондріальна антиоксидантна система (Чеснокова Н.П., Бузенкова М.Н. 2006).

Тому особливий інтерес викликає взаємодія фармакологічного препарату та гіпоксичної гіпоксії на організм. Даний вплив на серцево-судинній системі можна проаналізувати за змінами параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР) (Гжегоцький М.Р., Паніна Л.В., Ковальчук С.М. та інші 2009, Черний В.І., Смірнова Н.Н., Сидоренко А.В., Назаренко К.В. 2012). Мало вивченою є можливість оптимізації фону пристосувальних перебудов за дії гіпоксії на печінку та слизову оболонку тонкої кишки із застосуванням альфа та бета адреноблокаторів у постстресорний період.

Важливим напрямком у сучасній науковій медицині є вивчення ремоделювання кісткової тканини під впливом різних стресових чинників, серед яких важливе місце займають вібраційні коливання. В Україні щороку реєструється близько 6 тис. професійних захворювань, з яких 6-8 %  припадає на вібраційну хворобу (Кундієв Ю.І. і співавт.; 2013, Мельник О.Г., 2013). У Львівській області цей показник становить 1,2 %, а у шахтарів Донецької області більше 10 % (Мазур В.В., 2012; Чернюк В.І., і співавт., 2014; Горностай О.Б., 2013).

Мета роботи: комплексна оцінка стану функціональної активності регуляторних систем, функціонально-метаболічних показників мітохондрій печінки та слизової оболонки тонкої кишки, показників периферичної крові для характеристики типу пристосувальної реакції у постгіпоксичний період; комплексна оцінка впливу різних параметрів вібрації на кісткову тканину та встановлення безпечних (анаболічних) рівнів вібрації на організм експериментальних тварин в цілому та кісткової тканини зокрема. 

Сторінка методичного забезпечення кафедри для заочного навчання