До Вашої уваги розміщено розлади занять на осінній семестр 2010-2011 навчального року для медичного, стоматологічного, фармацевтичного та іноземного факультетів.

Ознайомитись можна у розділі "Розклади занять"

Вибір відпочинку – справа цілком індивідуальна. Хтось не уявляє його без комфортабельних готелів на курортах івденних морів, а хтось – без нових вражень від споглядання відомих туристичних центрів. Але існує ще й інша (повірте, доволі чисельна!) група людей, для яких найжаданішим є відпочинок серед мальовничої природи рідного краю. Саме таким неповторним куточком України, в який хочеться повертатися знову і знову, є селище Шацьк на Волині. Густі ліси, багаті на ягоди та гриби; прозорі озера, оточені стрункими соснами; повітря, що аж бринить чистотою і яким неможливо надихатись – усе це багатство зветься Шацьким національним заповідником. І саме в його центрі, на березі чарівного озера Пісочне, у казковому сосновому лісі розкинувся студентський спортивно-оздоровчий табір "Медик" Львівського медичного університету.

Озеро Пісочне – особливе. В його воді, чистій і прозорій, дослідники виявили вміст срібла. Мабуть, через це в озері можна купатися за будь-якої погоди, не боячись застудитися. На території табору затишно розташувались 16 ерев'яних будиночків, у кожному з яких є по чотири кімнати, а також триповерховий цегляний спальний корпус на 78 місць з вигодами у дво- і тримісних номерах. У "Медику" є цілий комплекс спортивних майданчиків, станція човнів і катамаранів, гарний озерний пірс, дві автомобільні стоянки, їдальня, яка одночасно може надати послуги 250 відпочиваючим.
Матінка-природа створила у цьому куточку чудові умови для відпочинку. Кожен може знайти заняття за станом душі, за настроєм. Сьогодні ви можете піти до лісу по чорниці, завтра – по гриби, післязавтра – поїхати на рибалку. А можна просто зробити прогулянку до сусідніх "культурних центрів", приміром, до санаторію "Лісова пісня", або просто сісти і почитати книжку, насолоджуючись п'янким свіжим повітрям, напоєним ароматом сосен.  

Розповідає голова табірної ради Анатолій Васильович Магльований – академік АНВО України, проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького:
“Щоліта "Медик" приймає 5 змін відпочиваючих – це понад 1000 осіб, серед яких і студенти, і викладачі, і працівники університету. Серед прихильників відпочинку в таборі є і представники інших установ Львова. У "Медику" все спонукає до активного дозвілля та оздоровлення. На спортивних майданчиках можна пограти у бадмінтон, волейбол, баскетбол, міні-футбол, теніс, настільний теніс, тут проводяться навчально-тренувальні заняття для студентів-спортсменів збірних команд університету з різних видів спорту. Озеро з кришталево чистою водою створює чудові умови для прихильників водних видів спорту – плавання, веслування, а також ходіння на катамаранах, рибалки. У таборі працюють досвідчені фахівці – викладачі кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології, які виконують роботу інструкторів з фізичної культури та спорту і рятівників. Інструктори проводять оздоровчо-фізкультурні та спортивно-масові заходи, змагання, конкурси тощо. Є у таборі і свої добрі традиції. Серед них – святкування Івана Купала, “Дні Нептуна”, легкоатлетичний крос, що проводиться щороку 24 серпня до Дня незалежності України”.

Сама доля пов'язала з "Медиком" його директора – Федора Микитовича Левчука, який мешкає у селищі Шацьк. Він працює тут з 1987 року, був завгоспом, брав участь у будівництві спального корпусу. Влітку, коли табір приймає відпочиваючих, директор забуває про вихідні, адже клопотів у нього – не злічити. “Спортивно-оздоровчий табір, – говорить Федір Микитович, –  гостинно відкриває свої двері для відпочиваючих 25 червня, а завершує роботу 28 серпня. Це гаряча пора для працівників табору. Протягом року у "Медику" постійно працюють 8 штатних працівників, серед яких 4 сторожі, сестра-господарка, електрик, шофер і сантехнік, а влітку – ще й близько 40 осіб обслуговуючого персоналу. Восени табір завмирає, проте повним ходом проводиться його облаштування, ремонтні та будівельні роботи, причому силами обслуговуючого персоналу. А вже у березні, з приходом весни, розпочинається власне підготовка до нового відпочинкового сезону. Звичайно, у матеріально-технічному забезпеченні табору є багато проблем, на подолання яких потрібні і фінансові вкладення, і велика праця. Ректор університету академік Борис Семенович Зіменковський виявляє дуже багато уваги до наших потреб, усіляко допомагає і підтримує. Готуючись до цьогорічного сезону, ми змогли відремонтувати кілька будиночків, встановити на території нові санвузли, придбати нові ліжка. Дуже потребувала уваги кухня – її було дообладнано мийкою, новою варочною плитою, посудом. У найближчих планах – заміна сантехніки, труб водопостачання та водовідведення у спальному корпусі, а також ремонт приміщень: треба заново поштукатурити та пофарбувати стіни, покласти новий лінолеум, зробити якісну перебудову душових кімнат для надання кращих гігієнічних послуг відпочиваючим… Ці роботи плануємо розпочати вже у вересні поточного року”.

На табірних стежках-доріжках можна побачити багато знайомих облич. “Влітку "Медик" стає філіалом вулиці Пекарської у Львові” – цю жартівливу фразу почула від одного з відпочиваючих. І справді: ще однією функцією табору, окрім оздоровчо-рекреаційної, є не менш важлива – комунікативна, згуртовуюча, яка допомагає здружитися членам нашого великого колективу, знайти нових знайомих, а то й просто відкрити у когось з колег невідомі досі, проте такі співзвучні тобі, уподобання і хобі.
“Як спортивно-оздоровчий табір, "Медик" повністю відповідає своєму призначенню, – зауважує заступник голови профспілкового комітету університету Ганна Василівна Фітькало. – Симбіоз чистої води і лісу задовольняє всі смаки, усі бажання. Тут однаково комфортно почувають себе як прихильники активного відпочинку, так і любителі спокійного споглядання за красою природи. Багато людей відпочивають тут ще від студентських років. Якщо зумієш відчути неповторний "дух" табору, то обов'язково повернешся сюди і вдруге, і втретє…  Дуже цікаво спостерігати за тим, як рік за роком, на наших очах ростуть діти. Батьки привозять їх сюди ще маленькими, згодом ті приїжджають у табір вже дорослими, а потім – зі своїми сім'ями, діточками. Спеціально для дітей ми організовуємо цікаві конкурси: на кращий замок із піску, на першість у плаванні, гри у волейбол, бадмінтон, настільний теніс.

Керівництво і профком університету прагнуть до того, щоб зробити відпочинок у таборі доступним для всіх охочих. Цього модусу ми твердо дотримуємося. Всі студенти університету, які подали заяви, отримали путівки на різні заїзди, жодної заяви не було залишено без уваги. Крім того, для студентів передбачено значні знижки на путівки”.
Ганна Василівна розповіла про те, що за останні роки для впорядкування приміщень і території табору зроблено багато. В ідеальний порядок приведено кухню – вона тепер гарно виглядає, відповідає усім санітарно-технічним і гігієнічним вимогам. Новими ліжками замінено старі, панцирні. Закуплено багато нового посуду для їдальні – зрештою, його доводиться закуповувати щороку, адже відпочиваючі розносять тарілки і горнятка по кімнатах і будиночках, а потім їх можна побачити у смітниках. Встановили нові умивальники: один із них простояв… аж два дні за зміну – його розбив хтось із відпочиваючих. “Не своє, тому й не бережуть…” – зітхає пані Ганна. І справді, споглядаючи на зрубані дерева на лісових галявинах, затоплені водою стежки уздовж берегів озера (якими колись так добре та швидко ходилося!), випалену землю навколо багать, кинуті порожні пластикові пляшки і пакети, той же самий розбитий умивальник (щоправда, який одразу замінили на новий) – хочеться крикнути: “Люди, не будьте байдужими! Бережіть, цінуйте те, що є безцінним – нашу природу, наш табір, працю людей, які дарують нам радість відпочинку!”.

Прощаючись із "Медиком", я кинула у воду монетку з побажанням знову повернутися сюди. До зустрічі, чудовий куточок рідної природи на березі срібного озера!

Алла СИНИЦЯ.
Львів – Шацьк – Львів.